Починаючи свою творчу роботу я в першу чергу уявляв якою вона має бути в кінцевому результаті. Намалювавши кілька ескізів, зупинився на одному з них і почав над ним працювати, вдосконалюючи його і шукаючи оптимальні варіанти для його виконання. В ескізі промальовуються усі нюанси роботи. Свою роботу я малював у різних ракурсах, щоб підібрати оптимальні варіанти для з’єднання елементів в єдине ціле, щоб конструкція була міцна і проста у виконанні.
Другим етапом роботи я вважаю є ліплення рельєфу ікони пластиліном. Таким чином потім легше зрозуміти форму та співвідношення об’ємів. Взагалі майстри кажуть, що саме ліплення є творчим процесом, а різьблення це просто перенесення пластилінової ліпки в більш довговічніший матеріал, яким може бути дерево, камінь, мармур, та інші.
Я чітко переконаний, якщо робота проліплена, то вирізати її після цього зовсім не важко.
Наступний етап – підготовка заготовок для подальшої роботи. Потрібно провести точні розрахунки для столярки, щоб в подальшій роботі вони підійшли і добре стикувались одна з одною. Важливо добре зібрати щит для рельєфу, він має бути набраний з брусочків, приблизно такого перерізу, щоб ширина не перевищувала дві товщини. Саме при таких габаритах склеєні між собою бруски не піддаватимуться деформації, яка діє на деревину різними природними чинниками, перепадами температури, нерівномірною вологою, та інші. Процесу деформації перешкоджають також клейові шви. Важливо підібрати бруски і за кольором, бо під прозорим оздоблювальним матеріалом (лаком, воском) буде видно поля брусків, які не співпадають кольорами, особливо проявляє колір лак.
Коли підготовлена столярна робота, приступають до нанесення малюнку, головне чітко прорисувати контури рельєфу. Після нанесення малюнку потрібно приступати до різьблення. В першу чергу потрібно посадити площини по глибинах, а тоді вже надавати їм форми, відповідно до ліпки, дотримуватись анатомії. Не буду конкретно розписувати весь процес, бо в підпункті описана технологія глухої рельєфної різьби. Хочу звернути увагу на картинки, які зображають мою послідовність роботи. Спочатку я працював над рельєфом ікони, потім виготовив рамку і вставив у неї рельєф. Після цього кріпив цей рельєф у рамці до загальної зовнішньої рамки через точені розлорки, які розміщенні по периметру внутрішньої роботи. Потім підставлялись ажурні фони таким чином, що просвіти, які навколо розлорок нагадують зальною формою хрест. Оздоблення проводилось у три етапи. Спочатку я надавав забарвлення роботі морілкою, а потім після її висихання протирав виступаючі місця так, щоб відчувались об’єми. Вся робота полакована.
Цікава вся ця дерев’яна композиція тим, що вона досить проста у конструкції, але водночас оригінальна. Тут поєднана ажурна різьба з глухою рельєфною, столяруванням та точінням.
Така робота, потребує точного розрахунку деталей, щоб вони підійшли одна до одної. Для полегшення роботи потрібно прослідкувати, щоб ескіз в натуральну величину був намальований дуже точно.
На мою думку, техніка глухої рельєфної різьби – це одна з найскладніших технік різьблення, особливо, якщо виконувати рельєф фігури.
В цьому випадку дуже важливо знати особливості виконання рельєфу, закони перспективи та способи узагальнень та піднутрень ліній, що створюють загальне візуальне враження. Якщо правильно виконати рельєф, то він видається об’ємним зображенням. В цій техніці важливо мати натреноване око, що чітко відчуває висоти площин та переходу форми однієї в одну.
Виконуючи ікону, я додержувався чіткої послідовності та технологічних особливостей, яких вимагає дерево. В художній обробці дерева при виконанні робіт враховуються властивості дерева. Відштовхуючись від цього, можна сказати, що матеріал диктує майстру як працювати.
Я завжди кажу, що всі речі з дерева можна намалювати, але не все намальоване можна вирізьбити. Іноді виконується тоненькі елементи, але вони тримаються на міцній основі.
В моїй роботі ажурні елементи знаходяться в обрамленні таким чином, що навіть при падінні вони не зламаються. Проте, руку, яка перед грудьми Ісуса я все таки сплюснув і схематизував, бо цього вимагало її розміщення, інакше вона б відламалась.
Звідси випливає, що при виконанні художньої роботи в дереві потрібно використовувати всі знання, здобуті в процесі навчання, а також пристосовуватись «під деревину», яка має свою структуру і вимагає певного вирішення. Щоб розрахувати товщини тапере різи елементів, які б відповідали правильній конструкції потрібний великий досвід, який приходить з роками роботи і тоді такі питання вирішуються на підсвідомості.
Комментариев нет:
Отправить комментарий